-
1 повноваження
с, мн.authority, power, plenary powers; mandate, commission, warrant; letter of attorney; юр. proxyдавати повноваження — to commission; to empower
передавати свої повноваження — to resign one's commission (to), to delegate, to depute
перевищення повноваження — going beyond one's commission, exceeding one's authority
-
2 який перевищує
( повноваження тощо) exceeding, ( щось) excessive
См. также в других словарях:
повноважний — (який має певні повноваження, права), дійсний, правомочний … Словник синонімів української мови
компетентний — а, е. 1) Який має достатні знання в якій небудь галузі; який з чим небудь добре обізнаний; тямущий. || Який ґрунтується на знанні; кваліфікований (у 2 знач.). 2) Який має певні повноваження; повноправний, повновладний … Український тлумачний словник
дійсний — а, е. 1) Який насправді існує або існував; реальний. || у знач. ім. ді/йсне, ного, с. Реально існуюче. •• Ді/йсне число/ мат. позитивне число, від ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль. Дійсний ри/нок ек. ринок, на якому дилер може… … Український тлумачний словник
дійсний — 1) (який насправді існує / існував), правдивий, достеменний, справжній, справдешній 2) (який має законні повноваження), правомочний … Словник синонімів української мови
повноважний — а, е. Який має певні повноваження. Повноважна комісія … Український тлумачний словник
прокурист — а, ч. В деяких країнах – довірений торгового підприємства, який має широкі повноваження на здійснення різних угод … Український тлумачний словник
уповноважений — (вповнова/жений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уповноважити. || у знач. прикм.Який має певні повноваження. || у знач. ім. уповнова/жений, ного, ч.; уповнова/жена, ної, ж. Довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями. Уповноважена… … Український тлумачний словник
Мандат — документ, який підтверджує повноваження певної особи … Міжнародне комерційне право
вповноважений — 1 дієприкметник від: вповноважити вповноважений 2 прикметник який має певні повноваження вповноважений 3 іменник чоловічого роду, істота довірена особа … Орфографічний словник української мови
уповноважений — 1 дієприкметник від: уповноважити уповноважений 2 прикметник який має певні повноваження уповноважений 3 іменник чоловічого роду, істота довірена особа … Орфографічний словник української мови
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів